.jpg)
Шановні батьки!
У Костянтинівському ДНЗ діють правила, вимоги, які допомагають правильно організувати час перебування у ньому ваших дітей.
Запрошуємо Вас дотримуватися таких правил:
1.Своєчасно приводити дитину до дошкільного закладу — до 8.20 та забирати — до 17.00.
2.Приводити дитину в ДНЗ в чистому одязі, у взутті, що відповідає розміру ноги дитини та санітарно-гігієнічним вимогам.
3.Приводити в ДНЗ здорову дитину, повідомляти вихователя про її самопочуття вдома та незвичайні випадки (падіння, ушкодження, скарги на погане самопочуття тощо).
4.Своєчасно повідомляти адміністрацію закладу про хворобу дитини та інші причини її відсутності в ДНЗ.
5.Вихователь зобов'язаний щодня оглядати дитину з метою своєчасного виявлення ознак хвороб, нездужання , тілесних ушкоджень (синці, подряпини, гулі тощо).
6.Якщо під час ранкового прийому в ДНЗ у дитини виявлено ознаки хвороби, батьки зобов'язані звернутися до лікаря за консультацією або медичною допомогою.
7.Батьки, або особи, що за їх дорученням приводять дитину в дошкільний заклад, мають передати дитину вихователю або тому працівникові ДНЗ, який приймає дітей в цей час. Неприпустимо відправляти дитину до ДНЗ саму, без супроводу дорослого. Увечері при залишенні дітьми дошкільного закладу вихователь зобов'язаний передати дитину батькам або іншій особі, що прийшла за нею за їх дорученням.
8.Батькам варто заздалегідь домовитися з вихователем щодо тих осіб, яким вони доручають забрати дитину з дошкільного закладу. В окремих випадках доручення оформляється письмово.
9.Вихователь не має права віддавати дітей з дошкільного закладу неповнолітнім дітям, батькам у нетверезому стані.
10.Вихователь не несе відповідальності за збереження прикрас (сережки, хрестики тощо).
Організація життєдіяльності дітей в Костянтинівському ДНЗ
Малята перебувають у дитячому садку під наглядом досвідчених і турботливих педагогів-вихователів з 8:00 до 17:00
| Форми організації життєдіяльності дітей | Тривалість, год (ранній-старший дошкільний вік) |
| Прийом дітей, їх огляд. Ранкова гімнастика. Ігри, спілкування. Індивідуальна робота з дітьми. Самостійно-пізнавальна, комунікативна діяльність дітей. Міні-заняття. | 08:00–08:20 |
| Підготовка до сніданку, сніданок (індивідуальна робота з дітьми). | 08:30 - 09:00 |
| Підготовка до організованої навчально-розвивальної діяльності, самостійна діяльність дітей, ігри. | 09:00–09:15 |
| Організована навчально-розвивальна діяльність (групові, підгрупові, індивідуально-групові, індивідуальні заняття). | 09:15–10:00 |
| Підготовка до прогулянки, прогулянка (самостійно-пізнавальна, комунікативна, ігрова діяльність дітей, спілкування). Повернення з прогулянки. | 10:00–11:45 |
| Підготовка до обіду, обід (індивідуальна робота з дітьми). | 11:45–12:00 |
| Підготовка до сну, сон (індивідуальна робота з дітьми). | 12:30–15:00 |
| Поступовий підйом дітей, гімнастика пробудження, оздоровчо-профілактичні заходи, загартувальні процедури (індивідуальна робота з дітьми). Спілкування. | 15:00–15:30 |
| Підготовка до підвечірка, підвечірок (індивідуальна робота з дітьми). | 15:30–15:45 |
| Заняття, гурток. Ігри. Самостійна діяльність, індивідуальні заняття. | 15:45–16:00 |
| Підготовка до прогулянки, прогулянка (самостійно-пізнавальна, комунікативна, ігрова діяльність, спілкування, індивідуальна робота з дітьми). | 16:00–17:00 |
Режим дня дитини – це правильний розподіл у часі та вірна послідовність у задоволені основних фізіологічних потреб організму дитини: сон, приймання їжі, спілкування із зовнішнім світом.
Режим – основа біоритмів у діяльності організму, що сприяють нормальному функціонуванню внутрішніх органів.
Правильний режим забезпечує врівноважений, бадьорий стан дитини, охороняє нервову систему від перевтоми, складає гарні умови для фізичного та психічного розвитку дитини.
При складанні режиму дня враховуються вікові та індивідуальні особливості дитини. Переводити малюка на наступний віковий режим слід поступово, якщо він фізіологічно вже підготовлений до цього переходу.
Батьки мають знати, що у дитячому садку режим дня будується відповідно до віку дітей, тому вдома у вихідні, у святкові дні або під час хвороби дитини важливо дотримуватись цього ж режиму дня – це є умовою збереження здоров’я дитини.
Азбука виховання
А— азбуку виховання повинні знати всі батьки
Б— будьте при дітях витриманими в своїх вчинках
.В— вас запитують — уважно слухайте, дайте відповідь.
Г— говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.
Д— дайте можливість дитині винайти самостійність.
Є— єдність між педагогами і членами сім’ї — запорука успішного виховання.
Ж— життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.
З— знайте: основи виховання завдаються з раннього дитинства.
І— ігри — запорука здорового фізичного розвитку дитини.
К— корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.
Л— любов до рідного краю виховуйте з дитинства.
М— мама і мир — найдорожче для дітей.
Н— не говоріть дітям неправду.
О— одяг має бути охайним.
П— прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.
Р— розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.
С— стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
Т— трудитися навчайте з раннього віку.
У— успіх,у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім’ї.
Ф— фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.
X— хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.
Ц— цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів
Ч— частіше бувайте з дитиною на природі.
Ш— шум — ворог здоров’я дитини
Щ— щастя і радість дітей — у ваших руках.
Я— якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов’ю, дотримуйтесь цих порад самі.
КРОКУЄМО З МАЛЕЧЕЮ ДОРОГОЮ АДАПТАЦІЇ
Зі вступом у дитячий садок у житті дитини відбуваються великі зміни, не завжди радісні й бажані для малюка. У дитячому садку все не так, як удома: суворіший розпорядок дня, незнайомі дорослі й діти, незвичні вимоги... Але головне — розлучення з мамою. Усе це може викликати у дітвори напруження і навіть тривожність. Такий емоційний фон негативно відбивається на перших враженнях дитини про дитячий садок, погіршує звикання до нього. Як полегшити дітям адаптацію до нових умов життя?
ЯК БАТЬКАМ СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ В ПЕРІОД ЇЇ АДАПТАЦІЇ ДО ДНЗ
1.У період адаптації дитини до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до її поведінки, настрою, самопочуття.
2.Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного настрою, це зумовлює успіх протягом усього дня перебування в дитячому садочку: будіть дитину лагідним словом, м'яким дотиком руки до чола.
3.Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших діток.
4.Не загрожуйте дитині дитячим садком як покаранням за гріхи й неслухняність.
5.Пам'ятайте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі.
6.Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носовичком, умиватися та мити руки.
7.Заздалегідь продумайте, як зробити, щоб дитина спочатку не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декілька годин. У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею певний час на прогулянці. Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно. Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1—т2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повертається.
8.Забезпечуйте єдність виховного впливу всіх членів сім'ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це зробити, а що не можна робити і чому. Тоді ваша дитина розумітиме, чого конкретно ви вимагаєте від неї.
9.Цікавтеся у вихователів вашої дитини, як вона грається, як спілкується з іншими дітьми.
10.Обов'язково повідомте вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров'я і поведінки вашого малюка.
11.Тримайте тісний зв'язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнськи дбають про неї.
12.Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не припав на епікризні терміни: 1 рік 3 місяці, 1 рік б місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки б місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
13.Завітавши перший раз у дитячий садок, відвідайте практичного психолога ДНЗ, познайомтеся з ним.
ВИЗНАЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ВСТУПУДИТИНИВ ДИТСАДОК
1 . Який настрій переважає у дитини?
•Бадьорий, урівноважений (3 бали);
•нестійкий, роздратований (2 бали);
•пригнічений (1 бал).
2.Як ваша дитина засинає?
•Швидко (до 10 хвилин) (3 бали);
•повільно (2 бали);
•спить спокійно (3 бали);
•спить неспокійно (2 бали).
3.Що ви робите, щоб дитина заснула?
•Додаткова взаємодія (1 бал);
•нічого особливого (3 бали).
4.Яка тривалість денного сну малюка?
•2 години (3 бали);
•менше 1 години (1 бал)
5.Який апетит у вашої дитини?
•Хороший (4 бали);
•вибірковий (3 бали);
•нестійкий (2 бали);
•поганий (1 бал).
6.Яке ставлення у дитини до горщика?
•Позитивне (3 бали);
•негативне (1 бал);
•проситься на горщик (3 бали);
•не проситься, але подобається бути сухою (2 бали);
•не проситься, ходить мокра (1 бал).
7.Чи є у вашої дитини негативні звички?
•Так (смокче соску, палець, розгойдується тощо) (1 бал);
•ні, немає (3 бали).
8.Чи цікавиться іграшками, предметами побуту вдома і в новій обстановці?
•Так (3 бали);
•ні (1 бал);
•іноді (2 бали).
9.Чи цікавиться ваша дитина діями дорослих?
•Так (3 бали);
•ні (1 бал);
•іноді (2 бали).
10.Чи вміє малюк гратися самостійно?
•Так (3 бали);
•не завжди (2 бали);
•ні (1 бал).
11.Які у малюка взаємини з дорослими?
•Легко йде на контакт (3 бали);
•вибіркові (2 бали);
•важко (1 бал).
12. Які у малюка взаємини з дітьми?
• Легко йде на контакт (3 бали);
• вибіркові (2 бали);
• важко (1 бал).
13. Ставлення малюка до занять: уважний, посидючий, активний?
• Так (3 бали);
• не завжди (2 бали);
• ні (1 бал).
14. Чи є у вашої дитини впевненість у собі?
• Є (3 бали);
• не завжди (2 бали);
• немає (1 бал).
15. Чи є у малюка досвід розлуки з близькими людьми?
• Переносить розлуку легко (3 бали);
• переносить розлуку важко (1 бал).
1 б. Чи є надмірна прив'язаність до когось із дорослих?
• Так, є (1 бал);
• ні, немає (3 бали).
Прогноз адаптації
• 55—40 балів—дитина готова до вступу в дитячий садочок;
• 39—24 бали — умовно готова;
• 23—1 б балів—дитина не готова до вступу в дошкільний заклад.
Заповіді родинного виховання
| Заповіді родинного виховання Приймайте дитину такою, якою вона є. Природа створює дитину досить складно, перемішуючи у спадкових генах якості не тільки прямих батьків, а й сотні її предків. Через це в одній сім'ї народжуються різні за здоров'ям, розумом, красою діти. І тільки діяльна батьківська любов допоможе одним розвинути свою красу, розум, здоров'я, а іншим - а в сім'ї українців повинно бути багато дітей - скоректувати свої природні недоліки та перетворити їх на гідність. Не приймайте рішення поодинці. Приймати рішення треба при спільній домовленості обох батьків. Коли діти підутьдо школи, треба і їх включати в обговорення сімейних справ: спочатку на правах дорадчого голосу, а далі й вирішального. Власна поведінка батьків - головний фактор у вихованні дітей. Особистий приклад батьків - найкращий спосіб пояснення. Дуже важко заборонити хлопчику курити, коли батько сам курить. Найкраще виховання дітей - це самовиховання батьків. Не бійтеся з ласкою ставитись до дитини. Потреба у спілкуванні тісно пов'язана з потребою в ласці. Якщо дитина не відчуває належної ласки, вона нервує, грубить, не знаходить собі місця. Ласка сприяє контакту та продуктивному спілкуванню. Дитина очікує добрих слів від батьків, радісних поглядів. Будьте щедрі на ласку. Не допускайте надмірності в подарунках дітям. Це привчає їх до утриманських настроїв і стосовно суспільства. А суспільство не робить подарунків - їх треба заробити. Небажання навчатись приходить до тих, хто в дитинстві одержав максимум споживчого щастя. Ніколи не карайте із примхи. Безперервно втручатись у життя дитини небезпечно, бо це призведе до того, що вона не відрізнятиме дріб'язкового від серйозного. Дитина сама мусить відчути гіркоту помилки та чуття провини за вчинок при довірливій розмові з батьками. Не можна тривалий час залишати дитину у стані образи. Запам'ятайте золоте правило: за конфліктом повинна йти радість. Не бійтесь конфліктувати з дітьми. Не може бути виховання без конфліктів. Конфлікт - це співставлення поглядів, смаків, бажань, уявлень. Конфлікт - це завжди перегляд чогось, необхідність оновлення, у спілкуванні народжується істина. Тримайте двері вашого дому відкритими. У першу чергу для друзів дитини. Допоможіть дитині самій вибрати собі друзів, і вона не буде нічого приховувати від батьків. Діти спроможні радіти й одержувати задоволення від виконаної ними роботи. Використайте цю здібність, підготуйте їм радість, а краще, коли доручення по дому будуть постійними, з деякою корекцією. Дотримуйтесь основного закону сім'ї: усі турбуються про кожного члена сім'ї й кожний турбується про всю сім'ю. Дитина повинна бути членом сім'ї, а не її центром, бо виросте егоїст із завищеною самооцінкою, котрий не турбуватиметься про своїх батьків. Звісно, цих заповідей набагато більше, і їх кількість залежить від педагогічної культури сім'ї. Рівень вихованості дитини залежить від родинного виховання. Нехай воно принесе вам завтрашню радість і щастя. |
Правове виховання в сім’ї
Коли маля з’явилося на світ , ми хочемо , щоб воно було здорове. Зокрема добре розвивалося психічно. І лише набагато пізніше починаємо замислюватися , якою людиною воно стане.
Наше дитя поступово опановує загальні . властиві форми поведінки серед людей і розвивається як індивідуальність. Збереження стосунків зі своїми батьками та близькими людьми – передумова , за якої особистість нормально розвиватиметься. Отже , добре ставлення близьких , особливо мами й тата, необхідне дитині. Толерантне ставлення до дитини — вагомий чинник виховання.
Потреба у визнанні — одна з найбільш значущих людських потреб. В ім’я цього дитина вчиться все робити краще – малювати, стрибати, бігати і т. д. Прагне бути кращою сама, аби стверджуватися в своїх моральних якостях. Як же вона старається.
Не будемо іронізувати над нашим малюком ! Не травмуйте сина чи доньку репліками типу «У тебе не вийде, облиш це заняття» , «Відчепись від мене і дай мені спокій», «Іди геть, я тебе не люблю». Не можна казати малому, що він тупий, брехун, баран, упертий віслюк тощо. Не вважайте , що приниження – дійовий засіб. Воно ще ніколи не давало позитивного результату. Позбавлення перспективи, зміцнення особистості не зміцнюють віри дитини в себе. Тільки батьківська любов і віра народжують оптимізм, бажання бути кращим. Дитина потребує емоційної підтримки, особливо батьківської.
Варто звернутися до батьківської інтуїції, яка підкаже , як зробити так, щоб дитина за власним бажанням , свідомо прагнула подолати свої недоліки. Наше маля – вже особистість. Але на шляху до розвиненої дорослої особистості на нього чекає стільки випробувань. Маля не може само розвивати свою унікальність. Йому потрібні постійне заохочення, довірче спілкування та батьківська любов.
Почуття власної гідності дає дитині змогу повніше реалізувати свої природні здібності, стимулює позитивні і захищає від негативних. Почуття власної нікчемності є проявом неприязні до самого себе, гальмує особистісний розвиток, блокує ініціативність,утруднює саморегуляцію. Тому забезпечення оптимальних психолого – педагогічних умов формування позитивного оцінного ставлення до себе – важливе завдання родинного і суспільного виховання.
Правильна оцінка дитиною свого «Я» є регулятором її моральної поведінки, лежить в основі знань про свої права та обов’язки , на ній ґрунтуються такі почуття як відповідальність, сором, провина, совість тощо.
Кожна дитина повинна знати свої права, обов’язки, розуміти і вміти пояснювати відмінність між ними. Діти повинні розуміти зв’язок між поняттями право, правило, честь, обов’язок. Ми, дорослі, маємо сформувати в дітей розуміння того. що в своїй поведінці треба керуватися моральними нормами , знати припустимі межі дозволеного. Ми маємо сприймати свою дитину як рівну собі людину.
У «Декларації про права дитини» (1959 р.) сказано: «Ми — діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і в що б ми не вірили, поводьтеся з нами, як з рівними. Ми гідні того, щоб отримувати все найкраще з того, що може дати світ, захищайте нас, щоб ми мали можливість рости гідно й вільно»
Правове виховання актуальне для сьогодення. У Базовому компоненті дошкільної освіти чітко окреслено зміст і обсяг знань, умінь і навичок з проблеми правового навчання. Він зорієнтований на системно організоване життя дитини дошкільного віку, створення таких соціально – педагогічних умов організації життєдіяльності, що допомагають їй якнайповніше само реалізуватися. Для засвоєння цих знань дітям пропонуємо дидактичні ігри, вправи на розвиток уваги дитини до самої себе, своїх почуттів, переживань; навичок спільної діяльності , почуття колективізму, розуміння інших людей; на усвідомлення стосунків у сім’ї; розуміння своєї унікальності; формування адекватної самооцінки. Розроблені вправи, ігри, завдання спонукають дитину до проявів ініціативності, самостійності, здатності до творчого розв’язання різних проблем, поваги до чужої думки, об’єктивної самооцінки.
Американський психологи Вірджинія Сатір сказала : «Якщо ми хочемо змінити світ, треба змінити сім’ю». Батьки – перші вчителі у школі становлення особистості. Тому звертайте інтерес до проблем захисту прав та гідності ваших дітей.
Підготуйте дитину до дитячого садочка
| Підготуйте дитину до дитячого садка Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного закладу або в групу раннього віку. Утім, постає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер з'являтиметься лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком інших хлопчиків та дівчаток, кожен з яких також вимагає уваги.Отже, відбувається адаптація, і що це таке?Адаптація — це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі.І тому кожна дитина звикає до дошкільного закладу по-своєму.Діти 2—3-х років відчувають страх перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування. Саме ці страхи і є однією з причин важкої адаптації дитини в групі. Відповідно дитина отримує стрес, і це призводить до того, що вона стає збудливою, плаксивою, частіше хворіє, позаяк це негативно впливає на захисні сили дитячого організму.Для емоційно нерозвинутих дітей адаптація, навпаки, відбувається легше — у них нема сформованої прихильності до матері. Що більше розвинутий емоційний зв'язок з мамою, тим важче відбуватиметься адаптація. На жаль, не всі діти можуть витримати проблеми адаптації, і це може призвести до розвитку неврозу у дитини.Якщо протягом року дитина не адаптувалася до дошкільного закладу, то це є сигналом для батьків. Отже, потрібно звернутися до фахівців.Вельми важко звикають до дошкільного закладу єдині в сім’ї діти, особливо, ті, якими дуже опікуються, залежні від мами, ті, які звикли до постійної уваги, невпевнені в собі.Гірше від усіх почуваються в дошкільному навчальному закладі діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дошкільного закладу; не можуть швидко одягатися, збиратися на прогулянку, їсти. А якщо вихователь не розуміє проблем такої дитини і починає заставляти дитину щось робити скоріше, то стрес виявляється ще сильніше. У результаті дитина стає заторможеною і в'ялою, безучасною.Якщо ви помітили, що у вашої дитини є проблеми з адаптацією, зверніться до вихователя якомога раніше і запитайте, як краще допомогти дитині подолати цей адаптаційний період. Запропонуйте вихователю звернути на дитину більше уваги.Фактором, який ускладнює процес адаптації, можуть бути і конфлікти в сім’ї, не спілкування батьків. Діти з таких сімей ведуть себе невпевнено, нерішуче, багато хвилюються.Якщо у дитини нервове захворювання, то віддавати її до дошкільного закладу потрібно не раніше від 3 років — дівчинку і 3,5 року — хлопчика.Якщо єдина дитина в сім'ї часто хворіє, має страхи, то її входження в групу має бути поступовим. Спочатку її потрібно привести в дитсадок, ознайомити з груповою кімнатою, вихователем, дітьми; розглянути іграшки, викликати зацікавленість до довкілля; повернутися додому. Далі кілька днів можна приводити дитину у заклад і забирати до денного сну. Залежно від поведінки дитини час перебування можна збільшувати. Удома потрібно більше гратися з дитиною в рухливі, емоційні ігри, щоб дитина в закладі не почувала себе скутою, напружено, і якщо не розрядити цю напругу, вона може стати причиною розвитку неврозу.Саме ви. батьки, маєте пам'ятати і знати, що від сформованості навичок адаптованої поведінки та самообслуговування залежить успішність перебування дитини у дошкільному закладі. Дитині легше буде адаптуватися в колективі, якщо вона знатиме не лише імена вихователів, але познайомиться з однією чи кількома дітьми з групи ще до приходу в групу. Маленька дитина має знати, в яких випадках їй варто звертатися за допомогою до дорослого. Усі ці знання дитина може здобути, спостерігаючи за іншими дітьми під час прогулянок, а також удома, у рольових іграх з батьками.Велике значення мають розповіді батьків про дошкільний заклад. Не можна залякувати дитину тим, що в групі щось буде не так. Так само не можна і обіцяти дитині «райського» життя в дошкільному закладі. І те, і інше однаковою мірою погано. Бо такі розповіді не відповідають дійсності, з якою дитина стикнеться в дошкільній установі.Поступово, ще до вступу до дитячого садка, дитину варто привчити до щоденних водних процедур. У період адаптації не потрібно починати загартування, а ось теплі ванночки щовечора допоможуть розслабитися та знімуть нервову напругу. Легенький масаж після ванни заспокоїть дитину перед сном.Тривале перебування на свіжому повітрі та достатній час для самостійної рухової діяльності сприятимуть нормалізації нервово-психічного стану дитини. Батьки мають пам'ятати, що щеплення потрібно зробити заздалегідь, не пізніше, ніж за місяць до вступу дитини до дошкільного закладу.Отже, лише у співпраці батьків і педагогів закладу можна полегшити період адаптації для дитини. Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного закладу або в групу раннього віку. Утім, постає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер з'являтиметься лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком інших хлопчиків та дівчаток, кожен з яких також вимагає уваги. Отже, відбувається адаптація, і що це таке? Адаптація — це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі. І тому кожна дитина звикає до дошкільного закладу по-своєму. Діти 2—3-х років відчувають страх перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування. Саме ці страхи і є однією з причин важкої адаптації дитини в групі. Відповідно дитина отримує стрес, і це призводить до того, що вона стає збудливою, плаксивою, частіше хворіє, позаяк це негативно впливає на захисні сили дитячого організму. Для емоційно нерозвинутих дітей адаптація, навпаки, відбувається легше — у них нема сформованої прихильності до матері. Що більше розвинутий емоційний зв'язок з мамою, тим важче відбуватиметься адаптація. На жаль, не всі діти можуть витримати проблеми адаптації, і це може призвести до розвитку неврозу у дитини. Якщо протягом року дитина не адаптувалася до дошкільного закладу, то це є сигналом для батьків. Отже, потрібно звернутися до фахівців. Вельми важко звикають до дошкільного закладу єдині в сім’ї діти, особливо, ті, якими дуже опікуються, залежні від мами, ті, які звикли до постійної уваги, невпевнені в собі. Гірше від усіх почуваються в дошкільному навчальному закладі діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дошкільного закладу; не можуть швидко одягатися, збиратися на прогулянку, їсти. А якщо вихователь не розуміє проблем такої дитини і починає заставляти дитину щось робити скоріше, то стрес виявляється ще сильніше. У результаті дитина стає заторможеною і в'ялою, безучасною. Якщо ви помітили, що у вашої дитини є проблеми з адаптацією, зверніться до вихователя якомога раніше і запитайте, як краще допомогти дитині подолати цей адаптаційний період. Запропонуйте вихователю звернути на дитину більше уваги. Фактором, який ускладнює процес адаптації, можуть бути і конфлікти в сім’ї, не спілкування батьків. Діти з таких сімей ведуть себе невпевнено, нерішуче, багато хвилюються. Якщо у дитини нервове захворювання, то віддавати її до дошкільного закладу потрібно не раніше від 3 років — дівчинку і 3,5 року — хлопчика. Якщо єдина дитина в сім'ї часто хворіє, має страхи, то її входження в групу має бути поступовим. Спочатку її потрібно привести в дитсадок, ознайомити з груповою кімнатою, вихователем, дітьми; розглянути іграшки, викликати зацікавленість до довкілля; повернутися додому. Далі кілька днів можна приводити дитину у заклад і забирати до денного сну. Залежно від поведінки дитини час перебування можна збільшувати. Удома потрібно більше гратися з дитиною в рухливі, емоційні ігри, щоб дитина в закладі не почувала себе скутою, напружено, і якщо не розрядити цю напругу, вона може стати причиною розвитку неврозу. Саме ви. батьки, маєте пам'ятати і знати, що від сформованості навичок адаптованої поведінки та самообслуговування залежить успішність перебування дитини у дошкільному закладі. Дитині легше буде адаптуватися в колективі, якщо вона знатиме не лише імена вихователів, але познайомиться з однією чи кількома дітьми з групи ще до приходу в групу. Маленька дитина має знати, в яких випадках їй варто звертатися за допомогою до дорослого. Усі ці знання дитина може здобути, спостерігаючи за іншими дітьми під час прогулянок, а також удома, у рольових іграх з батьками. Велике значення мають розповіді батьків про дошкільний заклад. Не можна залякувати дитину тим, що в групі щось буде не так. Так само не можна і обіцяти дитині «райського» життя в дошкільному закладі. І те, і інше однаковою мірою погано. Бо такі розповіді не відповідають дійсності, з якою дитина стикнеться в дошкільній установі. Поступово, ще до вступу до дитячого садка, дитину варто привчити до щоденних водних процедур. У період адаптації не потрібно починати загартування, а ось теплі ванночки щовечора допоможуть розслабитися та знімуть нервову напругу. Легенький масаж після ванни заспокоїть дитину перед сном. Тривале перебування на свіжому повітрі та достатній час для самостійної рухової діяльності сприятимуть нормалізації нервово-психічного стану дитини. Батьки мають пам'ятати, що щеплення потрібно зробити заздалегідь, не пізніше, ніж за місяць до вступу дитини до дошкільного закладу. Отже, лише у співпраці батьків і педагогів закладу можна полегшити період адаптації для дитини. |
Коментарi